Харченко Микола Анатолійович  (14.05.1982 – 18.03.2022) – старший солдат Збройних сил України, учасник бойових дій російсько-української війни.

Народився та виріс у смт. Царичанка  Дніпропетровської області. Навчався в Царичанській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, а професію тракториста здобув у місцевому ПТУ в 1999 році. У вільний час захоплювався риболовлею та читанням.

Строкову військову службу проходив у м. Сорокине (історична назва у 1938 – 2016 роках - Краснодон) Довжанського району Луганської області на посаді стрілець-кухар.

У 2004-2018 рр. служив в органах Міністерства внутрішніх справ України. Учасник АТО. Брав участь у визволенні населених пунктів Донецької і Луганської областей.

У 2018 році підписав контракт та вступив до 25-ої окремої штурмової десантної бригади. Посада – старший механік-водій, 4-та парашутно-десантна рота 2-го десантного батальйону. Стояв на захисті населених пунктів Донецької області. 

Загинув 18 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті  Верхньоторе́цьке. Зазнав смертельного осколкового поранення голови.

Похований у селищі Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).