Ніколайчук Юрій Миколайович – солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Народився 07.06.1980 року та проживав у селі Діброва. Навчався в Дібровській середній школі, закінчив 9 класів, одразу після школи пішов працювати у колгосп «Перемога». 

Після початку повномасштабного вторгнення  записався до лав територіальної оборони, після чого був призваний до лав Збройних Сил України, де й розпочав свою службу на Донеччині у 79 десантно-штурмовій бригаді. Був призначений водієм бронетранспортера (БТР) у місті Курахове. 

Згодом був звільнений за сімейними обставинами та знову призваний до Закарпатської 128 гірничо-штурмової бригади водієм-механіком. На Запорізькому напрямку 12.10.2023 року був тяжко поранений, тому деякий час провів у воєнному шпиталі і в результаті від дуже тяжких травм 25.10.2023 року помер. 

Похований на території Любимівської сільської територіальної громади в селі Діброва. 

Без сина залишилася мати – Тетяна Ніколайчук, брат, а без батька – троє дітей та дружина. Ми всі згадуємо яким він був у свої 43 роки. Юрій був справжнім патріотом своєї Батьківщини, він прийняв виважене рішення піти захищати Україну. Молодий, здоровий, гарний, він любив життя.

Країна втрачає цвіт нації.