Руслан Олександрович народився й виріс у Дніпрі. 15.05.1974 року народження.

Виховувала його мама, вона після його загибелі прожила всього два місяця, не витримало серце...
Навчався в Дніпропетровському машинобудівному коледжі. Строкову службу проходив в ракетних військах на Західній Україні.Після технікуму 15 років працював на ІНТЕРПАЙП НПЗ нагрівальником печі на прокатному стані.
Останні роки працював газорізником в АВ "Метал-груп", все життя був пов'язаний з металургією.
Запеклий фанат рибалки, виходив усі береги й по Кільчені й Самарі й по Дніпру.
Був дуже добрим чуйним , щирим товариським, дбайливим, люблячим сином , чоловіком, батьком і просто Людиною!
З жовтня 2022 року воював в 93 бригаді гранатометником в 4 -ій мотопіхотний роті, 2 мотопіхотний батальйон.
Загинув 3-го лютого 2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Бахмут.
Нагороджений посмертно орденом "За мужність" 3 ступеня.