Петрик Артем народився і навчався у Кривому Розі.
У 18 років переїхав у Дніпро. Починав працювати підсобником на будівництві, але за 5 років став виконавчим директором об'єктів. Завжди всім допомагав, про всіх піклувався. З першого дня повномасштабного вторгнення бігав і просився воювати, але без досвіду відмовляли. 17.03.22 його прийняли у полк "Дніпро-1". Був солдатом. Брав участь у боях за Рубіжне, Комишуваху (був поранений), штурмував, звільняв Лиман, бої у Тернах, Кліщіївці. Навесні 2023 був переведений у розвідку та воював у Серебрянському лісництві, там і загинув. З побратимами потрапив у засідку, надав їм наказ відходити, а сам взяв вогонь на себе, щоб врятувати хлопців.
Вічна пам'ять і слава Герою!
