Тіхоміров Олександр Вікторович «Барс» народився та жив у місті Дніпрі.

Закінчив СШ #129 та вступив до Дніпропетровського автотранспортного технікуму, здобув освіту за спеціальністю автомеханік. Бо з дитинства любив автомобілі та цікавився їх устаткуванням. Ще навчаючись, сам вдома, на лоджії зібрав з деталей мопед:)

Мріяв працювати далекобійником і вперто йшов до своєї мети.

Гідно пройшов строкову службу у складі підрозділу військ спеціального призначення і дав присягу на вірність народу України.

Завжди виконував свої обіцянки, був пунктуальним та відповідальним. 

Поважав і підтримував батьків, завжди приходив на допомогу друзям та знайомим у важкі моменти життя.

Завзятий противник "совка" та борець за справедливість.

По життю, Олександр був дуже цілеспрямованим і принциповим чоловіком, він завжди доводив будь-яку справу до кінця.

 Згодом, Олександр побудував власний автотранспортний бізнес та здобув вищу освіту в університеті "Україна".

У 2014 році Олександр пішов добровольцем воювати на схід України у складі 25-оі окремої повітрянодесантної бригади на засаді  командир розвідроти.  Тоді, у 2014-2015 роках, на долю 25-ки випали найскладніші завдання та випробування. Барс пройшов найгарячіші точки сходу: Авдіївка, Шахтарськ, Саур-Могила, Нижня Кринка, Дебальцево.  Приймав участь у визволенні Словʼянська та показав себе рішучим командиром і відважним воїном, після чого був нагороджений почесним Орденом за Мужність. 

Пройшовши все пекло війни та отримавши бойову травму, у 2017 році Олександр звільняється з військової служби за станом здоров’я.

Після двох перенесених операцій, отримує інвалідність та повертається до мирного життя. 

Будучи чоловіком, який завжди рішуче крокує до своєї мети, незважаючи на труднощі, знову починає власний бізнес. 

У перший же день повномасштабної війни Олександр, не вагаючись ні хвилини, пішов знов добровільно захищати Україну, родину, батьків.  У складі 25-ї повітрянодесантної Січеславської бригади, вже через пару днів, був на передовій. 

«Барс» отримує звання Старший лейтенант і очолює спецпідрозділ розвідки. 

Разом із своїми побратимами вони були першими, хто визволяв Ізюм, де вони, на першому блокпосту, встановили прапор України і взяли полонених. Після успішного контрнаступу в Харківській області, його підрозділ знову перекинули в Донецьку область, де вони просувалися в напрямку Лиману…

Тіхоміров Олександр «Барс»

загинув 29 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання в Донецькій обл., Краматорський р-н, поблизу с. Колодязі.

На його рахунку 13 військових нагород:

Орден за мужність,

2-а ордени за військову доблесть, медаль захиснику вітчизни, медаль за єдність України, медаль за досягнення у військовій службі, медаль за участь в АТО, медаль учаснику АТО, медаль учаснику війні 24.02.2022, медаль за зразкову службу ВВ МВС, медаль за незламність духу, медаль хрест хоробрих, орден Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Побратими згадують про Олександра як про надійного товариша, кращого командира і людину, яка залишилася у їх серцях та спогадах назавжди. Багато чому навчив кожного та допомагав вижити молодим хлопцям у складних бойових умовах війни.

Справжній герой, мужній чоловік та приклад честі і гідності.

Мав багато цілей та мрій але війна нажаль залишила їх нездійсненними...

Він залишив по собі багато яскравих спогадів та хоробрих вчинків. 

Не зрадив даній присязі на вірність народу України.

Незламний, сильний, мужній!

Завжди залишиться в пам'яті та спогадах рідних та близьких.

ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!