Як пережити воєнну втрату та не втратити себе

Війна, яка триває в Україні з 2014 року і продовжилася в широкомасштабному форматі в лютому 2022 року, залишає після себе не лише зруйновані будинки та захоплені ворогом міста, а й понівечені душі та долі українських родин. Сьогодні важко знайти сім’ю, яку б не торкнулася ця трагедія. Хтось втратив сина, хтось – чоловіка або брата, військові – побратимів та посестер,  а дехто – весь сенс життя. Попри весь біль і відчай, важливо не загубити себе. Як шукати й де знаходити сенси, хто зрозуміє нас і підтримає тоді, коли нам це дійсно потрібно? 

З цим питанням ми звернулися  до психологині Благодійного фонду “ТАПС” Світлани Тімофєєвої, яка має багаторічний досвід роботи з дорослими, дітьми та підлітками, родинами діючих та полеглих військовослужбовців.

Продовження у статті на сайті WOMO

TAPS: як не залишити родини Героїв наодинці

Юлія Дмитрова завітала на телеканал Дніпро ТВ і розповіла про фільм TAPS CAMP, а також про психосоціальні табори та всебічну підтримку родин полеглих та безвісти зниклих захисників. 

https://www.youtube.com/watch?v=pB16TTx7B_U

ВОЛОНТЕРСТВО У СЕРЦІ

Волонтерство починається від серця.

Саме про це говорить наша керівниця Юлія Дмитрова  в інтерв’ю для Дніпро TV  до Дня волонтера.

Це історія про перші кроки на волонтерському шляху, про силу згуртованості, про виклики та перемоги, про відкритість людей і про велику вдячність.

Неважливо, коли ви стали на цей шлях — важлива праця кожного:

від плетіння сіток і допомоги пораненим до підтримки дітей, ВПО, родин військових та зборів на авто й дрони.

Це про совість, відповідальність і велике серце.

Бережіть себе та своїх близьких.

Дбайте про здоров’я.

Ми разом — і разом здатні на більше.

Дивитися інтерв'ю тут Волонтерство у серці

600 жінок з прифронтових областей отримали допомогу після втрати близьких у війні | Дмитрова

Протягом 8 місяців програму психосоціальної підтримки пройшли 600 жінок і дівчат з прифронтових областей, які втратили близьких через війну. Формати допомоги включали індивідуальні консультації, групові зустрічі, арттерапію, майстер-класи та семінари. Жінки навчились справлятися з болем втрати, відновлювати ресурси та відчувати підтримку й спільноту.120 учасниць відпочили та відновили сили у реабілітаційному таборі на Закарпатті. Програма також передбачає методичний посібник для психологів та соціальних працівників, доступний онлайн.

Про результати та плани на майбутнє поговоримо з директоркою благодійного фонду ТАПС Юлією Дмитровою на ДніпроTV.

Дивитися інтерв'ю на телеканалі Дніпро ТВ 

Міський телемарафон- Програма психосоціальної підтримки для жінок, які втратили близьких через війну

У "Міському телемарафоні" Юлія Дмитрова - директорка благодійного фонду "ТАПС", з якою ми поговорили про роботу фонду, основні напрямки допомоги та рівень психологів.

Переглянути марафон 

В Дніпрі запустили національний проєкт психосоціальної підтримки жінок

Юлія Дмитрова, керівниця БФ "ТАПС" розповіла про новий ПРОЄКТ ПІДТРИМКИ ЖІНОК І ДІВЧАТ, ЯКІ ВТРАТИЛИ БЛИЗЬКИХ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ

у програмі на телеканалі Дніпро TV

Подробиці дивитися В Дніпрі запустили національний проєкт психосоціальної підтримки жінок

CBS Evening News - історія втрат родини Євгенії Пузикової

В сюжеті  "CBS Evening News" журналісти розповіли про історію втрат в родині Євгенії Пузикової, яка є учасницею спільноти "Тапс". З 1 хв 20 сек -  інтерв'ю Євгенії More Ukrainians ready to accept ceasefire. Вона втратила чоловіка Олександра та старшого сина Олексія. Продовження тут: Після 3 років війни все більше українців сприймають реальність можливого припинення вогню з Росією, але з умовами

Жіноче лідерство під час війни - форум за участі БФ ТАПС

БФ Тапс та Юлія Дмитрова взяли участь у  форумі Жіноче лідерство під час війни

Жіночий форум відбувся у Хмельницькому. Лідерки різних сфер та професій поділилися досвідом ідеями та обговорили значення жінок у процесі відновлення та розвитку України в умовах війни.

Переглянути сюжет

Юлія Дмитрова у кінострічці "Тисяча днів. Дніпро"

19 листопада — рівно тисяча днів від початку повномасштабної війни. Суспільне підготувало документальний проєкт "Тисяча днів. Дніпро" — про те, як місто протистоїть воєнній агресії РФ.

За 1000 днів армія Росії понад 9000 разів атакувала Дніпропетровщину, повідомили в головному управлінні Держслужби з надзвичайних ситуацій області. Загинули 418 мирних жителів, серед яких — 29 дітей. Поранень дістали 2375 людей.

"Тисяча днів. Дніпро". Суспільне підготувало документальний проєкт про те, як Дніпро протистоїть воєнній агресії РФ

Юлія Дмитрова про ініціативу "Алея пам'яті"

9-го листопада фонд "ТАПС" разом із сім'ями загиблих військових висадили 31 клен на алеї пам'яті. Це вже другий захід на "Алеї пам’яті" в парку Глоби Раніше тут висадили 30 кленів. Тепер їх - 61. Та біля кожного встановлена іменна табличка з QR-кодом, який розповідає історію життя та служби воїна. Гостя у студії - волонтерка, директорка благодійного фонду "ТАПС" Юлія Дмитрова.

Актуальне інтерв'ю на 9 каналі. Юлія Дмитрова про ініціативу "Алея пам'яті"

Підтримати проєкт 

Чому родини загиблих опиняються сам на сам зі своїм горем? Говорить директорка TAPS

Юлія Дмитрова – волонтерка та директорка благодійного фонду «ТАПС», який опікується родинами загиблих захисників/ць. 

Після втрати родина військового фактично опиняється у вакуумі зі свого горя. Її не готове підтримувати суспільство – бо в Україні все ще немає культури підтримки в таких випадках. Фактично не підтримує держава – адже здебільшого у військкоматах, куди родини звертаються для оформлення документів, близьких просто перекидають з кабінету в кабінет, ускладнюючи їм життя. Часто не підтримують навіть близькі – бо не знають, як це робити, та відсторонюються. 

Продовження у матеріалі Чому родини загиблих опиняються сам на сам зі своїм горем? Говорить директорка TAPS

Діти кажуть: "В мене є дерево мого тата і я ходжу піклуюся про нього"

Дивіться ефір на телеканалі Дніпро TV  з Юлією Дмитровою про реалізацію МЕМОРІАЛЬНИЙ ПРОЄКТ “Алея Живої Пам’яті” 

"Алея живої пам’яті" – це незвичайний меморіальний комплекс, це - живий символ пам’яті для майбутніх поколінь.

Подробиці за посиланням Діти кажуть: "В мене є дерево мого тата і я ходжу піклуюся про нього"