Громадська організація «TAPS-Україна» створена у 2018 році. У 2019 році «TAPS-Україна», TAPS International та Дніпровська міська рада підписали тристоронню декларацію про наміри, яка передбачає спільне бачення розвитку та взаємної підтримки родин загиблих Героїв України. За час свого існування ГО “TAPS-Україна” вже провела сотні заходів з метою психологічної підтримки родин, які переживають втрату близьких на війні.
Мета ГО “TAPS-Україна” - психологічна та соціальна підтримка сімей загиблих Героїв України, просування їх інтересів та навчання представників соціальної сфери ефективної комунікації з членима родин загиблих. Ми продовжуємо налагоджувати співробітництво з численними представниками малого та середнього бізнесу, торговельними марками, комерційними організаціями для створення подібних соціальних проєктів.
«Людські мости» - це п'ять документальних стрічок, створених за підтримки БФ “ТАПС” і TAPS International про надважливу роль психологів у процесі повернення людей, травмованих війною, до повноцінного життя.
Назва фільму є символічною, адже психологи виконують роль своєрідних мостів, через які переводять людей з одного берегу світосприйняття на інший.
Хто ти - військовий, переселенець (ВПО), волонтер, звільнений полонений чи дружина, яка втратила чоловіка? Чи вмієш ти вбивати ворогів, чи втікав від війни у евакуаційному бусику або потрапив у полон росіян? Не має значення, який статус у тебе через війну, якщо мова йде про травматичний досвід війни, з яким тобі довелося зустрітися сам на сам. І після якого життя ніколи не буде таким, як до цієї події.
Війна - це страшна сторінка нашої країни. Проте, важливим залишається лише одне - ти маєш повне право почати жити новим життям і не здригатися від кожного звуку сигналізації чи закритих протягом дверей, думаючи про свій останній подих чи день життя. Наші стрічки про війну, а війна - це про життя, якщо на нашу долю випала велика боротьба за незалежність і свободу рідної України.
Вашій увазі перша стрічка.
Бонні Керролл створила об'єднання TAPS (Tragedy Assistance Program for Survivors) у 1994 році після того, як її чоловік, генерал Том Керролл загинув у авіакатастрофі на Алясці.
Мета організації - піклування та психологічна підтримка родин тих, хто загинув під час проходження військової служби. Сьогодні вона об’єднує понад 70 000 членів родин загиблих військових США, унікальну спільноту людей, які втратили близьких на війні та волонтерські організації у 24 країнах світу.
Головний офіс TAPS Україна знаходиться в м. Дніпро та об’єднує родини загиблих героїв, волонтерів та спонсорів зі всієї країни, які розділяють місію організації. Це партнерство надає можливість готувати спеціалістів, які допоможуть пережити горе втрати близьких і коханих. Це крок до об‘єднання родин, які пережили трагедію і мають у собі сили допомогти ближнім!
“Нашою метою в TAPS International є створення та розвиток міжнародної мережі підтримки. Горе є універсальним, наша організація має можливість допомогти уцілілим сім'ям створити стабільні суспільства, продовжуючи тим самим місію, за яку помер їх коханий”, Бонні Керролл
Має дуже активну життєву позицію і оптимізм, який разом з енергійністю поєднує у своїй роботі. В організації переважно працює з дружинами, надаючи їм не просто поради, а мотиваційні поштовхи до змін.
Завдяки своїм навичкам коуч- та бізнес-тренера і хорошій інтуїції може виявити, до якого виду діяльності схильна людина, яка пережила втрату, і може запропонувати новий погляд на життєві проблеми та їх вирішення.
Її особисті переживання навчили нас всіх знаходити вихід з будь-яких ситуацій, зрозуміти, що звертатись за допомогою - це вже крок до нового етапу розуміння себе, що ми маємо жити з пам‘яттю про наших Героїв, продовжуючи любити.
Олена є позитивним двигунчиком і емоцією в TAPS-Україна. Вона ураган втілення ідей і заряджає членів TAPS на позитивні зміни.
Керівниця гуманітарних проектів, сестра загиблого захисника України, яка з 2014 року займалася волонтерством з метою допомоги військовим та ветеранам України.
Працювала у добровольчому підрозділі та виконувала багато важкої і важливої соціальної роботи. Тема взаємодії з родинами загиблих з`явилася в її житті під час підготовки заходів до роковин Іловайської трагедії, коли вона побачила, що її підтримка і ставлення змінюють у кращий бік стан родичів.
У TAPS-Ukraine виконує завдання проектного менеджера організації і завжди з великим ентузіазмом береться за винахід та розвиток різних напрямків роботи з родинам загиблих: від благодійних акцій та розваг - до організації тренінгів та спеціалізованих заходів.
Стала однією з ідейних засновниць Форуму родин загиблих «Маленькими кроками – один до одного», який відбувся у Дніпрі у вересні 2020 року.
Якщо у вас є ідеї, Лілія завжди прийде на допомогу в реалізації навіть самих нереальних проектів.
Через російсько-українську війну, яка розпочалася 22 вересня 2014 року, у ДАПІ втратила єдиного сина, який був добровольцем ДУК «Правий Сектор».
Думала, що життя зупинилось. Тепер доводиться вчитися жити з цим болем майже 9 років. Завдяки доньці, онукам і роботі мотивується. З початку повномасштабного вторгнення відчуває тривогу за наших синів ,дочок, всіх, хто став на Захист рідної України. Тому активно займається волонтерством, вірячи, що ця допомога може врятувати комусь життя.
Надія Василівна говорить: "Хочеться все-все віддати,щоб допомогти і зупинити цей жах. І ви знаєте в церквах їх називають не загиблими,а «невинно-убієнними», я думаю що це визначення більше відповідає дійсності. Всі українські військові і цивільні -це невинно-убієнні. Допомогала і зараз допомагаю побратимам сина".
Як волонтер опікувалася переселенцями: продукти,медикаменти. Допомагала прихистку тварин.
Щоб якось відволікти свою увагу від думок про сина, почала вишивати: коли вишиваєш, ні про що не думаєш, адже треба уважно стежити за голкою. Захоплюється літературою, завдяки читанню якої можна теж відволіктися від поганого.
Активно бере участь у діяльності БФ "ТАПС", вважаючи, що легше переживати біль від втрати рідного сина, разом з тими, хто пережив подібне. А тому варто триматися разом.
Мати загиблого на Сході України захисника, яка згодом втратила й другого сина, яка змогла пережити втрату синів, а пройшовши власний шлях реабілітації, тепер об’єднує навколо себе матерів, з якими ділиться досвідом та підтримує їх у пошуку внутрішніх ресурсів для нормального та повноцінного життя.
Завдяки її словам та соціальній активності, мами, які звертаються до нас, знаходять собі якісну психологічну підтримку та беруть участь у різноманітних заходах.
Адже, на її думку, найкраще зрозуміти маму зможе тільки така ж сама мама.
Любов Дмитрівна має активну життєву позицію, добра і чуттєва людина, з якою цікаво розмовляти та подорожувати.
Служить в ЗСУ з 2011 року. Спершу закінчила військовий коледж, потім університет. В червні 2016 року втратила свого коханого на війні, а в листопаді народила сина, якого батько, на жаль, так і не встиг побачити.
З початком повномасштабного вторгнення активно займалась волонтерською допомогою для побратимів, які знаходились на нульових рубежах та для своїх рідних зв’язківців, які в тилу виконують теж надважливу роботу, бо як прийнято вважати "без зв’язку немає управління!"
Встигає поєднувати материнство зі своєю військовою службою та волонтерством, бо шестирічний Тимофій залюбки допомагає і приймає участь в допомозі для супергероїв нашого часу, для Героїв, на яких варто рівнятися маленькому поколінню українців.
Коли знаходиться вільна хвилина , завжди витрачає її на прогулянки парком і іграм з синочком. Активно бере участь у діяльності Бо БФ "Тапс" і завжди готова допомогти та підтримати родини загиблих військовослужбовців, адже пройшла також непростий шлях подолання втрати коханої людини.
В організації Тетяна займає дуже активну позицію, і попри важку втрату чоловіка на війні, ці роки виховувала двох дітей, а згодом знайшла свій шлях для розвитку в допомозі таким самим мамам і дружинам, організовуючи дозвілля і навчання дітей загиблих Героїв України.
Як волонтерка в 2014-2015 також приймала участь у організації і супроводі поранених побратимів чоловіка, які повернулися живими.
Щодо роботи з дітьми - вона вміє за потреби бути і серйозною і веселою, раціональною і турботливою, з нею можна на «ти», не спати всю ніч у дорозі, сміятись і розповідати життєві історії. Вона неперевершений логіст дитячих мандрівок, в яких діти завжди веселі, ситі й здорові. Всі поїздки продумані до дрібниць завдяки її професійним якостям.
Протягом 2018-2020 років вивчає досвід цього напрямку та разом з командою однодумців налагоджує міжнародні контакти і шукає ресурси для старту масштабної програми в Україні з центральним осередком у Дніпрі.
Тетяна завжди відкрита до співпраці і готова до нових зустрічей і активної роботи з метою покращити життя тих, хто постраждав через війну.
Марина жінка з золотими руками, яка перетворює буденні події та речі на красу, яка приємна на дотик.
На війні втратила чоловіка, який до страшних подій був дуже успішним в професії і надійною опорою для родини. Втім, Марина не втратила віру в життя, а все, що вміє і робить, дарує оточуючим, ділиться досвідом та завжди вигадує нові види діяльності: від печворку до шиття речей. Виховала доньку, яка вже зараз студентка.
Разом з засновницями та волонтерками TAPS відвідала Америку, набравшись досвіду, ще ретельніше почала вчити англійську мову, щоб допомагати тут в Україні тим, хто хоче почати нове життя після втрат близьких.
З початку карантину брала участь у забезпеченні масками власного пошиву родин загиблих Героїв та активно допомагала зі збором гуманітарної допомоги. Якщо ви захочете навчитися новим навичкам або навіть створити власними руками щось нове, Марина з радістю вам розкаже і покаже, що творчість має стати однією з основ адаптації та власної реалізації в житті.
Марина має прекрасне почуття гумору і відкриту душу, тому якщо у вас є бажання ділитися емоціями і вчитися, вам обов‘язково варто познайомитися з Мариною Шахник.
Шановні жителі планети Земля!
Ми, український народ, на даний момент боремося за свою незалежність та право жити як нація. Ця війна з агресором на нашій землі почалася 8 років тому. Весь цей час наш благодійний фонд «ТАПС» вів активну діяльність допомоги родинам загиблих героїв військовослужбовців української армії. З 24 лютого 2022 року, з перших часів повномасштабної війни, фонд та створений на його основі Координаційний штаб волонтерів Дніпра зайнявся забезпеченням армії, поранених та наших громадян, змушених покинути свої домівки в зоні проведення бойових дій.
Руйнування наших міст, селищ, смерть цивільних людей і дітей мають дуже великий масштаб. Це дуже страшна та руйнуюча все на своєму шляху війна.
Наш фонд 24 години на добу робить все можливе і неможливе для допомоги нашому народу перемогти в цій війні, але нам постійно потрібна фінансова благодійна допомога для закупівлі всього необхідного.
Ми звертаємося до вас за допомогою. Люди, допоможіть нашому проекту зібрати кошти від продажу NFT-колекцій, в створенні яких приймали участь українські діти, фотограф-парамедик Євген Титаренко, воюючий в цю мить в складі Збройних Сил України та фотограф-волонтер Давид Дубницький. Всі виручені кошти підуть на закупівлю всього необхідного нашій українській армії, допомогу дітям та переселенцям.
Ми вдячні кожному, хто приймає участь в нашій загальній справі, - захисті нашої Батьківщини та Українського народу.
Ми обов’язково переможемо! Слава Україні!
Якщо вас цікавлять майбутні заходи, запрошуємо Вас до розділу Новини, де з'являтимуться всі анонси та запрошення на нові зустрічі.
Вже 7 днів всі державні служби, ДСНС, поліція, медики та волонтери 24/7 вирішують нагальні питання та закривають гострі потреби постраждалих внаслідо…
Детальніше14 січня 2023 року - переломний день в історії тихого спального району Дніпра. День, в який російська крилата ракета Х-22 безжально забрала життя дес…
ДетальнішеДніпро – форпост допомоги захисникам і переселенцям! Благодійний фонд «ТАПС» – одна з найпотужніших доброчинних організаці…
Детальніше