Дубовик Олександр Сергійович

Ми в 2019 році переїхали жити до Ізраїлю,щоб вилікувати мати мого чоловіка та й заробити на свою оселю. в Ізраїлі ми отримали громадянство і в нас народилася друга дитина, мати ми вилікували, збирали по троху, на життя нам вистачало.

Почалася війна і Сашко не зміг дивитися зі сторони, сказав: я чоловік і я повинен захищати нашу рідну землю

2.03.22 він вилетів в нашу 9 річницю весілля, вступив до НГУ, вони були тільки в гарячих точках, в бою так вийшло, що всіх вбили.  Була засідка, а Саша був дуже ранений в руку і ногу. Є запис з дрона, де він сперечався з орком без зброї, а потім якась була розмова і потім Вагнер обійшов. І  почав в спину розстрілювати навіть, коли він був мертвий, той досі стріляв.

Його тіло дістали через 4 місяці. Я впізнала за татуюванням його. Там були написані імена наших дітей.

Його позивний ПАРТИЗАН він з того бою вигнав 3 побратимів, коли вони тільки зайшли і зрозуміли що це все.

І до останнього тримали позицію.Мати невдовзі померла, адже у свої 55 років вона не пережила втрату сина...

Вічна пам'ять та шана Герою!