Губа Яків Миколайович
Дата та місце народження: 28 листопада 1984 р., м. Дніпропетровськ.
Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область (47°45'03.3"N 38°06'17.3"E).
Звання: Майор.
Посада: Офіцер відділу організації звязку та інформаційних систем.
Підрозділ: Оперативне командування ''Південь''.
Обставини загибелі: Якiв був разом з полковником Борисом Борисовичем Кифоренко. Вiн їхав на БТРі зв'язку пiд номером 004 перед уазиком полковника Кифоренка. Загинули вони разом 29 серпня 2014 р. під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ (с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область). БТР підбили і весь екіпаж загинув: солдат Солодовнік Евген Олегович (механік-водій), молодший сержант Юрковець Ігор Володимирович, та майор Губа Яків Миколайович. 30 серпня 2014 р. тіло разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до Запорізького моргу. Тимчасово похований на Кушугумському кладовищі м. Запоріжжя, як невпізнаний герой під номером 3253. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 17 січня 2015 р.
Полковник Мелащенко Андрій Григорович: "Майор Губа Яків Миколайович виконував завдання щодо забезпечення зв'язком керівника та керівного складу сектору "Б" в ході Іловайської операції. Його зусиллями було забезпечено стійкий безперебійний зв'язок з підпорядкованими підрозділами. Він неодноразово мужньо та героїчно в умовах артилерійських обстрілів противника, ризикуючи життям, під шквалом ворожих куль та осколків здійснював відновлення роботи антенних пристроїв засобів зв'язку, що дозволило командуванню керувати діями військ в умовах оточення, надало можливість організувати евакуацію поранених та допомогло зберегти не одне людське життя.
29 серпня 2014 р. під час виходу угрупування військ з оточення поблизу міста Іловайськ Харцизького району Донецької області на екіпаж комплексної апаратної зв'язку під керівництвом майора Губи Якова Миколайовича покладалось важливе завдання щодо забезпечення зв'язком підрозділів, що проривались з боєм з оточення.
Після виходу з ладу основного ретранслятору транкінгового зв'язку, в ході ведення бою, ціною неймовірних зусиль в умовах шаленого вогневого валу, що противник спрямовув на командно-штабну машину, завдяку особостій мужності, з ризиком для життя, ним було налагоджено роботу резервного ретранслятору, що дало можливість продовжити управління підрозділами та организацію взаємодії.
Коли БТР зв'язку потрапив в щільне кільце оточення російських військ, майор Губа Я.М. не здався та мужньо прийняв рішення на свій останній в житті бій, не дозволив противнику захопити засоби зв'язку. Ціною власного життя продовжував виконувати завдання по забезпеченню зв'язком. До останього, з підбитої та палаючої машини подовжували лунати в ефір радіохвилі, які давали останню надію на порятунок підрозділам, що проривались з оточення.
В бойовій обстановці завжди діяв рішуче та холоднокровно, був прикладом для офіцерів та солдатів, показав себе рішучим командиром, проявляв особисті мужність та героїзм."
Військова операція: Бої за м. Іловайськ.
Сімейний стан: Залишились дружина та син.
Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 3.
1 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть».
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
14 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою БО Фонд оборони країни «За оборону України» (посмертно).
Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).
