Солдат Спащенко Тарас Олександрович 

Дата народження 02 серпня 1984 р у місті Дніпропетровськ 

Загинув 02 червня 2022 р

1991-2001 роки навчання Середня Загальноосвітня Школа №65 

Змалечку захоплювався комп’ютерами, був один з найкращих учнів у школі, закінчив школу на відмінно

2002-2007 Дніпропетровський національний університет (ДНУ), спеціальність – електроніка

2011 року одружився зі Спащенко Вікторією Вадимівною

2012 року народився син Спащенко Марко Тарасович

2016 року народився молодший син Спащенко Роман Тарасович

Працював логістом, працював системним адміністратором, займався ремонтом та налагодженням складних медичних приладів, зокрема комп’ютерними томографами. Проходив підвищення кваліфікації у Німеччині. Працював в охоронній фірмі в галузі встановлення та налаштування систем сигналізації та відео нагляду. 

В травні 2015 року незважаючи чисельні перенесенні операції у дитинстві та підлітковому віці та на медичні протипоказання пішов добровольцем до лав збройних сил України. Проходив службу у батальйоні «Айдар». Брав безпосередню участь у бойових діях. 

26 лютого 2022 року пішов добровільно до військкомату приховавши від ВЛК проблеми зі здоров’ям та був зарахований до складу 93 бригади «Холодний яр». Брав участь у звільненні міста Тростянець Сумської обл. Приймав участь у боях під м. Ізюм Харківської обл. в протитанковому взводі гранатометником.

Загинув 02.06.2022 р. в танковому бою від вибухової травми поблизу с. Вірнопілля, урочище Довгий Яр Ізюмського району Харківської області

Нагороджений указом президента України  745/2022 від 31 жовтня 2022р орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Батько Спащенко Олександр Миколайович

Мати Спащенко Людмила Петрівна

Сестра Спащенко Анастасія Олександрівна