І́гор Микола́йович Удови́цький (нар. 21 червня 1973 — пом. 10 грудня 2014) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Працював у ПАТ «Дніпровагонмаш». Призваний за мобілізацією 16 травня 2014-го, головний сержант взводу, командир розвідувального відділення 39-го батальйону територіальної оборони «Дніпро-2».

10 грудня 2014-го до військових на блокпосту звернулися люди у формі працівників Луганського енергетичного об'єднання та попросили допомоги в ремонті ЛЕП. Військовики, не перевіривши документи, поїхали допомагати. Поблизу села Кряківка автомобіль було розстріляно терористами із засідки, тоді ж загинув сержант Володимир Коновалов, ще один вояк був поранений.

Похований на Алеї Слави кладовища Соцміста у Дніпродзержинську.

Без Ігоря лишились дружина Наталія і донька 2006 р.н. Донька Анна є учасницею спільноти Молодь ТАПС.

Нагороди

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Розпорядженням міського голови м. Кам'янське від 11 жовтня 2016 року нагороджений пам'ятною відзнакою міського голови – нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).

Нагороджений знаком «Обов'язок виконано з честю» (посмертно).

4 травня 2016 року на будівлі Дніпродзержинської середньої загальноосвітньої школи №4 імені А.С.Макаренка (нині - Гімназія №4 ім. А.С. Макаренка), де навчався Ігор Удовицький, йому було відкрито меморіальну дошку.

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 10 грудня