Валах Сергій Вадимович

Сергі́й Вади́мович Вала́х (нар. 17 грудня 1984 — 20 березня 2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1984 року в місті Дніпро. 2002-го закінчив 11 класів дніпровської ЗОШ № 76; був призваний на строкову службу — проходив на посаді механіка-водія у військах ППО. Демобілізувався у 2004 році; працював водієм-експедитором та охоронцем у приватній охоронній фірмі.

У часі війни — старший солдат, старший оператор 1-го розвідувального відділення 1-го розвідвзводу розвідувальної роти 93-ї бригади. З 2 квітня 2014-го по 20 березня 2015 року проходив службу за мобілізацією на посаді стрільця, брав участь у бойових діях біля Карлівки, Добропілля, Авдіївки, Тоненького, Пісків, Слов'янська та Краматорська. Забезпечував прикриття конвоїв, що йшли небезпечними шляхами до Донецького аеропорту; зазнав контузію. У 2015 році одружився, дружина мала сина від першого шлюбу, якого Сергій полюбив та виховував, як рідного. 15 лютого 2016 року підписав контракт і повернувся на фронт, у травні 2017-го зазнав важких осколкових поранень спини внаслідок підриву на «розтяжці». Того ж року вступив на заочне навчання до Кропивницького будівельного коледжу, спеціальність «будівництво та експлуатація будівель та споруд». 1 грудня 2017 року подовжив контракт.

20 березня 2019 року увечері, під час виїзду на бойове завдання із придушення ворожого вогню, в районі міста Авдіївка на міні підірвалась бойова машина бригади. Старший солдат Валах прийняв на себе головний удар від вибуху, зазнав тотальних опіків 4-го ступеня, не сумісних з життям. Ще двоє бійців отримали опіки (40 % і 5 % тіла) та були доставлені до лікарні.

23 березня 2019-го похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпро.

Без Сергія лишились батьки, сестра, син від першого шлюбу 2003 р.н. та вагітна наречена. У червні 2019 року народилась донька, яка ніколи не дізнається батька.

Нагороди

Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4]

«За оборону рідної держави»

«Захисник Вітчизни»

«За оборону Донецького аеропорту»

«За військову службу Україні»

«За оборону країни»

«За хоробрість у бою» (вручили дружині вже після його загибелі)