Починається стан повної пригніченості.

Слабшає тяжкість пережитого, але не емоції.

Змінюється звичний уклад, частково губляться сімейні традиції.

Річниці, дні народження, свята особливо тяжко переносяться. Втрата близької людини означає, що раніше вже не буде ніколи.

І що ж із нами відбувається у цей період?

Перше, що треба розуміти, – людина втомилася фізично від переживання горя. Точніше сказати від тих сильних і неоднозначних емоцій, які він відчуває в процесі переживання.

На вулиці весна, світить сонечко, природа відроджується, і ми готові відроджуватися.

Але скоро день народження, І коханий чоловік чи тато ніколи тебе більше не привітають. Не подарують уранці квіти. Це не справедливо.

А дні народження? Коли вся сім'я збиралася. Новий рік, Різдво – це свята, коли відбувається диво. А дива немає, бо в серці - сум.

Все це може знову спричинити пригнічений стан.

Але можна й інакше.

Вам доведеться виконати величезну роботу. Потрібно заново навчитися радіти святам. Вигадати нові традиції, сімейні ритуали.

Мені здається, що сімейне життя можна порівняти з посудиною, яку ліпили багато років дві людини, і коли один із подружжя йде - посудина розбивається. Якщо зібрати шматочки, новий посуд склеїти не вдасться, а ось створити мозаїку зі шматочків можна. І вона буде чудовою.

АВТОРКА - Лариса Рибик