«Друг - це той, хто приходить, коли йдуть всі інші»
(Уолтер Уїнчелл)
Сергій ніколи особливо не любив просити про допомогу, вважаючи це слабкістю. Йому було вже 18 років і його батько вважав, що чоловік - це той, хто ніколи не плаче. Можливо тому, батько пішов з життя дуже рано через інфаркт, бо ховав зажди почуття від всіх. Тому, коли мама Сергія загинула на війні, як військовий медик, син спочатку тримався і навіть удавав, що життя триває. Допоки він не втратив свідомість. Перший раз у тролейбусі. Другий вдома. І третій в універі. І кожен раз з ним поруч були не випадкові люди. У транспорті він їхав з другом дитинства, з яким вони росли з пелюшок. Вдома він жив з бабусею. В універі це трапилося в після лекції по філософії на очах викладача, який вкладав душу в своїх студентів. З того часу Сергії точно знав, що коли думки про загибель мами його накривають, він не буде їх ховати, а набере або поговорить з цими дуже близькими по духу йому людьми. Особливо, він любив говорити з бабусею, яка виявилася ще тим міцним горішком з британським почуттям гумору: вона говорила серйозні речі сміючись, а смішні речі - без посмішки, а від цього Сергій міг розреготатися як маленька дитина. Він помітив, що колишні друзі, яких у нього було під сотню, виявилися не такими вже й близькими, бо елементарно боялися, що не можуть йому допомогти в його панічних станах…
***
* У Вас може бути багато людей, хто про Вас піклуються, але набагато менше тих, хто може бути хорошим помічником у хвилини горя.
* Визначте трьох людей, які, на Вашу думку, можуть бути поруч найближчі місяці і роки.
Зрозумійте: горе може бути тривалим і важким, і Вам треба більше часу бути з тими людьми, з якими Ви можете вільно розмовляти.
* Не очікуйте допомоги від інших. Навіть співчутливі люди не можуть бути постійно готові допомогти іншим у горі, особливо у випадках раптової насильницької смерті.
Порада дня:
Зателефонуйте цим трьом людям і попросіть їх прямо:
«Допоможи мені з моїм горем, будь ласка. Я зараз потребую допомоги і, можливо, ще довгий час я буду звертатися до тебе, якщо ти не проти».
Авторка: Катерина Леонова
Джерело: «Зцілення зболеного серця після воєнної смерті. 100 практичних порад для рідних та друзів», Бонні Керролл, Доктор Алан Вульфелт»
