Потреба шоста: приймайте підтримку оточуючих
***
- Мені не треба нічого, просто дайте мені спокій… - крикнув Володимир в слухавку своїй невістці. Пішов на кухню, відкрив шафу, щоб зробити чай, але чаю в коробці не було.
Пан Володимир втратив старшого сина, який настільки любив батька, що навіть частіше батькові, аніж дружині відправляв свої фронтові фотографії. Просто так сталося, що Володимир сам виховував Михася, бо дружина рано померла, а тому з дитинства мав особливе ставлення батька до себе.
- Ми приїхали до тебе, щоб ти відчув свято - вигукнули онуки, забігши в квартиру до дідуся з повітряними кульками. Невістка зайшла і почала активно розкладати пакети з продуктами й потім ще торт поставила по центру стола.
- А чого це ви сьогодні прям всі приїхали? - вже спокійно спитав дідусь.
- Діду…у тебе день налодження, і ми тебе любимо. Бо ти з нами завжди глав надволі і давав абликоси…ланіше - дуже вибагливо зазначила Софійка. Їй вже було 4 роки, але вона не вимовляла літеру «р».
Володимир посміхнувся і згадав, що Михась до 8 років теж говорив «либа»» «лакета» і «лавлик».
- Вибачте, мене, рідні, я просто не хочу нікого обтяжувати, бо вже сталий - підіграв дідусь онуці.
- Тато, ти для нас завжди був світлим і добрив дідом, то чого ж це ми про тебе маємо забути, навіть якщо ти став бурчуном - невістка обійняла його.
«Визнання і прийняття - це мистецтво. Мистецтво, яке більшість людей не дає собі культивувати. Ми думаємо, що нам потрібно віддавати, але ми забуваємо про прийняття речей, які даються набагато важче, ніж давати самим. Прийняти подарунок іншої людини - це дозволити виявити їй свої почуття та емоції» (Олександр Сміт).
- Ми сумуємо, а тому нам потрібна любов і розуміння від інших, якщо ми хочемо вилікуватися.
- Не соромтеся залежності від інших. Натомість радійте, що про вас піклуються.
- На жаль, суспільство занадто переоцінює те, що «треба триматися» і «бути в порядку» після смерті. Через це багато зажурених людей покинуті своїми друзями та родинами. Близькі люди пізнаються в біді.
- Одним з наріжних каменів горя є те, що всі люди пов’язані втратою. Коли ви відчуваєте фізичну роз’єднаність з коханою людиною, ви пов’язані з кожною людиною, яка хоч один раз відчувала те саме.
- Коли хтось пропонує вам допомогу, що вони практичного можуть зробити для вас. Наприклад, посидіти з дитиною, сходити за продуктами. Горе, як і щастя, це не подія, а процес. Саме тому, люди, у яких ви попросите допомогу, зможуть вас супроводжувати впродовж певного часу, доки вам це буде потрібно.
Порада дня:
Іноді ваші друзі та родина хочуть вас підтримати, але не знають як. Зателефонуйте своєму близькому другу і попросіть його вам допомогти в найближчі тижні чи місяці.
Авторка: Катерина Леонова
Джерело: «Зцілення зболеного серця після воєнної смерті. 100 практичних порад для рідних та друзів», Бонні Керролл, Доктор Алан Вульфелт»