«Часом ми є мостом, який дозволяє іншим заново увійти у світ після втрати»
(Даніель П'ер)
Після звістки про гибель сина в оточенні на Сході, пані Аліна деякий час не вірила і гортала новини про цю подію, хотіла спростувати страшну реальність. Вже після поховання сина до неї переїхала онучка і невістка, щоб разом було легше. Деякий час вони щодня обговорювали сина, батька і чоловіка. Втім, коли онучка йшла в школу, а невістка - на роботу, їй ставало самотньо. Навіть її власні хобі, квітковий магазин і випікання тортиків на замовлення, не рятували. Одного разу вона побачила, як її знайома, яка жила недалеко і втратила чоловіка на війні, створила сторінку пам'яті та почала писати пости і розміщувати фото. І в цей момент до пані Аліни прийшло розуміння, що вона теж може розповісти про сина, адже до війни у нього було багато друзів, він був відомим дизайнером інтер'єрів та фотографом. А значить можна ще виставляти його роботи…Тобто з його гибеллю, пам'ять все одного може жити далі. Їй стало легше, адже про її сина будуть знати інші…
"Ти був такий талановитий, нехай про це знають". Вона назвала сторінку "Фотограф та дизайнер Антон Гриценко. Спогади". В цей день там вже було 100 підписників, адже його дійсно знали й любили.
***
Соціальні мережі на кшталт Facebook і Twitter, Instagram можуть стати прекрасним місцем зустрічі для сімей, які пережили втрату. Там ви можете ділитися новинами, порадами та словами співчуття з друзями, родиною і тими, хто також пережив воєнну смерть. Це може допомогти вам бути зрозумілими та почуватися менш самотньо.
Не забувайте про Шість Потреб Смутку. Спілкування в соціальних мережах може допомогти вам і тут. Ви можете створити сторінку пам'яті або групу про померлу людини на Facebook і писати туди. Вона стане місцем для інших оновлень інформації, постійним місцем збору скорботних, фотографій і відео за участю померлого, підтримкою один одного, обговорень та спогадів тощо.
Але якщо соціальні мережі стають скоріш тягарем, ніж благом, віддаліться від них на час. Вам не обов'язково видаляти акаунти. Ви просто можете ігнорувати їх якийсь час. Вони будуть завжди, ви зможете повернутися в будь-який момент.
Порада дня:
Якщо ви ще не зробили сторінку або групу, спробуйте втілити цю ідею сьогодні. Згодом ви зрозумієте, що обговорюючи рідну полеглу людину з тими, хто її знав, вам стає краще.
