Потреба п’ята: шукайте сенс і ставте питання 

Марія часто питала маму «чому він помер?», згадуючи брата. Вона ніяк не могла дати собі відповідь, щоб заспокоїтися. Він обіцяв повернутися і жити з ними до самої старості. Якось він сказав «Моє сонечко, ти виростеш, зустрінеш хорошу людину і я буду любити тебе, твою родину і нашу маму, бо ви для мене - сенс життя». Тому вона в свої 16-ть так і не знайшла відповідь на питання «чому», бо все ще вірила, що брат повернеться, адже не виконав обіцяного. А всі свої обіцянки він чомусь завжди виконував. Мама спробувала пояснити «те, що його нема з нами фізично, не означає, що він нас покинув, просто тепер його любов освітлює нас зверху. Як ніби він місяць або зірка… Я вірю в те, що він поруч, бо сильно любив нас»  

«Чому? Батьки з усього світу, які втратили синів на війні, ставлять собі це питання і шукають відповідь на нього. Для мене це означає - любити життя більше, більше взнавати про життя, про людей і про землю» (Франц Гюнтер, з книги «Зцілення зболеного серця після воєнної смерті. 100 практичних порад для рідних та друзів», Бонні Керролл, Доктор Алан Вульфелт»).

- Коли помирає кохана людина, у нас виникає стійке бажання - знайти сенс життя і смерті. Це важко зрозуміти - для чого смерть? Адже вона здається такою безглуздою. Поки одні знаходять глибокий сенс в ідеї жертви за країну, інші займаються тим, що виглядає, як порожня дорогоцінного часу життя. 

- Серед травмованих людей ми частіше зустрічаємо тих, хто шукає саме сенс життя. Незалежно від ваших почуттів щодо смерті, час від часу корисно ставити питання «чому? Для чого? Навіщо?»

- Питання «чому» виникає після питання «як», а «чому це сталося» перетворюється в «як жити після цього?»

- можливо, ви поставите під сумнів вашу філософію життя, почнете досліджувати релігійні та духовні цінності. Ви можете сумніватися в рішеннях, які приймаєте, через смерть близької людини, яка вам допомагала. Після втрати коханої людини  ставити багато питань - це нормально.

- пам’ятайте, що віра або духовний шлях не скасовують вашу потребу сумувати.

- Хтось може сказати вам, що немає сенсу в питанні «чому?». Зазвичай, такі люди не мають досвіду пережитого горя. Спробуйте поспілкуватися з тими, з ким ви відчуваєте себе на одній хвилі, в атмосфері підтримки.

Порада дня: сядьте і запишіть всі свої питання «чому, для чого, навіщо?». Пошукайте друга або фахівця, які здатні вас почути і допомогти з пошуком відповідей. Це може бути психолог, священник або хтось, хто теж сумує через смерть близької людини.