«Слова і  серця мають бути наповнені турботою та любов’ю, адже сказані слова і розбиті серця повернути найважче» (автор невідомий)

Лариса завжди всім говорила на роботі і серед подруг, що у неї все добре. Хоча вже багато місяців їй здавалося, що вона прокидається, живе і засинає постійно під холодною чи крижаною зливою. Її другого сина забрала війна. Йому було лише 23 роки. І вона ніяк не могла змиритися з тим фактом, що більше не побачить його  і не почує. 

- Вова загинув і більше не повернеться, припини удавати, що нічого не сталося, ми всі знаємо, що він був убитий, бо взяв вогонь на себе - сказала їй подруга якось під час кави і додала: «Я хочу, щоб ти знову стала щирою…якою я тебе завжди знала, навіть якщо тобі болить. Але ти закриваєшся від усіх і удаєш, що живеш…»

- Я не можу постійно ходити і плакати…- відповіла Лариса і пішла. Під час дороги на роботу, вона розплакалася прямо в автобусі і зрозуміла, що подруга насправді  сказала їй правду, бо вона довгий час удавала, що все добре, а добре нічого не було, бо вона навіть не дозволяла собі думати про погане, заборонила собі страждати, хоча сама читала колись, що у людини, яка пережила втрату близького,  має бути час на горювання.

Після такої відвертості вже наступного дня на роботі вона сказала шефу, що їй треба відпочити, бо їй дійсно дуже важко після смерті сина. Шеф відпустив її зі словами:

- давно було пора, ми даємо тобі місяць, щоб ти відпочила і перезавантажилася, бо дуже любимо тебе і переживаємо за твій стан. 

Іноді слова, які ми вибираємо, впливають на те, як ми думаємо про життя. Негативні слова можуть змусити нас почувати себе ще більшими жертвами. Позитивні слова допомагають нам повернути собі відчуття контролю.

Після загибелі близької людини на війні деякі слова «військової тематики» можуть завдавати болю. Наприклад, слова на кшталт «втрата», «участь», «вогонь на своїх», «загиблий воїн», «самогубство» і навіть «самопожертва» можуть звучати лицемірно, коли їх використовують стосовно близької людини, яка померла на війні.

Коли ви думаєте або говорите про смерть, обирайте слова, які роблять вас сильніше. Ми вважаємо, що евфемізм типу « відійшов до світу іншого» менш корисні для прийняття смерті, ніж «помер» або «був убитий».

За цим же принципом знайдіть слова, які відображають те, як ви дійсно себе відчуваєте. Коли хтось цікавиться вашим станом, навчіться бути лаконічним та правдивим: «останнім часом я відчуваю себе сумним, пригніченим, самотнім, злим». Або «Цей тиждень дався мені важко, адже…» Говорити: «Все добре» або «Я почуваюся добре» - не завжди правильно. 

Порада дня: Можливо, є слова, які вас турбують, коли інші люди говорять про смерть близької людини? Наступного разу, коли ви почуєте такі слова, поясніть співрозмовнику, чому вони вас ранять. 

Авторка: Катерина Леонова

На основі книги «Зцілення зболеного серця після воєнної смерті. 100 практичних порад для рідних та друзів», Бонні Керролл, Доктор Алан Вульфелт».